http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/49 Fri, 12 Jun 2026 09:40:19 GMT 2026-06-12T09:40:19Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1314 Название: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ДИСКРЕТНОЇ МАТЕМАТИКИ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ Авторы: Четверикова, Тетяна Георгіївна; Констанкевич, Лариса Григорівна; Радкевич, Мар'яна Мирославівна Краткий осмотр (реферат): У статті запропоновано методику застосування різнорівневих завдань у процесі викладання дискретної математики для здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності «Комп’ютерні науки». Відзначено необхідність індивідуалізації освітньої траєкторії здобувачів освіти з урахуванням різного рівня базової підготовки студентів та вимог до формування загальних та спеціальних компетентностей фахівців ІТ галузі. Досліджено теоретичні аспекти диференціації як однієї з основних умов підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано та апробовано доцільність використання трирівневої структури навчальних завдань: І рівень (базовий, репродуктивний), що спрямований на опанування основних понять курсу та виконання типових алгоритмів; ІІ рівень (аналітичний), який орієнтований на застосування набутих знань у змінених умовах і побудову логічних зв’язків між математичними об’єктами; ІІІ рівень (продуктивний, творчий), що передбачає створення нових рішень, пошук методів та засобів розв’язання задачі, критичний аналіз результатів і моделювання професійно-орієнтованих ситуацій. У роботі подано приклади реалізації різнорівневих завдань на практичних заняттях при вивченні модуля: «Теорія множин і математична логіка» та описано методичний підхід до формування критеріїв оцінювання навчальних завдань. У процесі дослідження з’ясовано, що при створенні системи оцінювання навчальних досягнень доцільно використовувати критерії, які враховують не тільки правильність кінцевого результату, а й логіку міркувань, рівень самостійності студентів, вміння обирати способи реалізації завдань та оцінювати результати своєї діяльності. У статті зазначено, що під час апробації даної методики в академічних групах спеціальності «Комп’ютерні науки» на базі фахового коледжу КЗВО «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради отримано результати, які підтвердили позитивну динаміку якісного показника успішності та підвищення рівня мотивації студентів до вивчення дисциплін, що формують спеціальні компетентності в галузі комп’ютерних наук через розуміння зв’язку математичного апарату з практичним використанням у майбутній професійній діяльності. Зроблено висновки, що використання різнорівневих завдань при вивченні дискретної математики безпосередньо пов’язане із реалізацією особистісно орієнтованого навчання з урахуванням компетентнісного підходу та принципів диференціації навчання. При цьому головним підґрунтям обрано таксономію Блума класифікації пізнавальних рівнів, яка описує різні сфери пізнавальної діяльності від простого відтворення до моделювання, синтезу та аналізу результатів діяльності. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1314 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1149 Название: Штучний інтелект у сфері освіти: теоретичні засади та практичне застосування Авторы: Радкевич, Мар'яна Мирославівна; Констанкевич, Лариса Григорівна; Лехіцький, Тарас Володимирович Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано основні аспекти застосування штучного інтелекту в освіті, зосереджено увагу на його перевагах та викликах. У дослідженні штучний інтелект визначено як систему функціональних комп’ютерних технологій, що відтворюють людське мислення і навички, такі як аналіз складних систем, виважене судження та забезпечення діалогу. Окреслено штучний інтелект як науковий напрям, що вирішує завдання апаратного та програмного моделювання людської діяльності, дозволяє збирати та аналізувати значні обсяги даних, створювати індивідуальні методики навчання, моделювати мовленнєву діяльність, автоматизувати контроль над засвоєнням матеріалу та забезпечувати зворотний зв’язок. Проаналізовано основні переваги штучного інтелекту, що передбачають персоналізацію процесу викладання та навчання, створення індивідуальних планів навчання відповідно до потреб студентів, забезпечення поглибленого навчання та інтелектуального моніторингу прогресу. Підкреслено, що процес упровадження штучного інтелекту стикається з низкою викликів, зокрема опором нововведенням, фінансовими проблемами, а також скептицизмом щодо здатності покращити якість навчання. Доведено, що більшість програм штучного інтелекту для навчання зосереджені на представленні контенту та тестуванні, що не сприяє розвитку критичного мислення, вирішення проблем, творчості та управління знаннями. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1149 2025-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1056 Название: ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ В МАТЕМАТИЧНІЙ ТА ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЯХ Авторы: Корнелюк, Віктор Олександрович; Лейбик, Людмила Іванівна; Нарихнюк, Наталія Юріївна Краткий осмотр (реферат): Проаналізовано освітні втрати у математичній та природничій освітній галузях, спричинені впливом пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні. Встановлено, що основними чинниками накопичення освітніх втрат є тривале дистанційне навчання, нерівність доступу до якісних освітніх ресурсів, психологічна напруженість здобувачів освіти й педагогів та порушення освітніх траєкторій. На основі міжнародних порівняльних даних (PISA-2022), а також національного моніторингу підтверджено суттєве падіння показників математичної і природничої грамотності українських здобувачів освіти відносно середньоєвропейських стандартів та зростання частки осіб із критично низькими компетентностями. Розкрито структурні розриви в опануванні базових математичних і природничих понять, а також збільшення диференціації очікуваних досягнень між здобувачами освіти в різних регіонах України. Запропоновано цілісний підхід до подолання освітніх втрат, який поєднує діагностуваний, корекційний та профілактичний блоки, впровадження корекційних програм і стратегій адаптивного навчання, використання STEM-методик, гейміфікації та сучасних цифрових платформ (PhET, Khan Academy, Matific, Learning.ua). Систематизовано практичні механізми індивідуалізації освітніх траєкторій, розвитку груп взаємодопомоги, наставництва, моніторингу, інтеграції батьків у процес компенсації освітніх втрат. Узагальнено результати впровадження корекційних занять, визначено перспективи підвищення очікуваних навчальних досягнень здобувачів освіти. Обґрунтовано необхідність стратегічного партнерства між учасниками освітнього процесу та безперервного оновлення педагогічних технологій для стійкої адаптації системи освіти до глобальних потрясінь. Запропоновані практичні рекомендації зменшення освітніх втрат та розвитку у здобувачів освіти здатності до саморегуляції та динамічного реагування на виклики майбутнього. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1056 2025-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/915 Название: Вплив використання електронних ресурсів на заняттях природничого циклу на формування екологічної грамотності студентів Авторы: Осип, Юрій Леонідович; Осип, Марія Анатоліївна Краткий осмотр (реферат): Метою статті є дослідження впливу використання електронних ресурсів на заняттях природничого циклу на формування екологічної грамотності студентів. В результаті досліджень проаналізовано сучасні електронні ресурси, доступні для екологічної освіти. Досліджено сучасний стан використання електронних ресурсів у навчальному процесі природничих дисциплін. Визначено основні переваги та недоліки впровадження електронних ресурсів для формування екологічної грамотності студентів. Проведено експериментальне навчання з використанням інтерактивних технологій. Проаналізовано результати навчання студентів контрольної та експериментальної груп. Оцінено ефективність інтерактивних технологій у навчанні на прикладі окремих природничих дисциплін. Розроблено рекомендації щодо інтеграції електронних ресурсів у навчальні програми для підвищення екологічної свідомості студентів. У висновку встановлено, що застосування електронних ресурсів значно підвищує рівень екологічних знань і практичних навичок студентів. Wed, 29 Jan 2025 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/915 2025-01-29T00:00:00Z