Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308
Назва: Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти
Автори: Дишко, Олеся Леонідівна
Косинський, Едуард Олександрович
Ключові слова: професійна підготовка
позакласна діяльність
майбутні вчителі фізичної культури
послідовна освіта
освітні рівні
Дата публікації: 2026
Видавництво: 35. Дишко О. Л., Бєлікова Н. О., Косинський Е.О. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти. Педагогічні науки. 2026. № 113. С. 53-59. https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-113-8
Бібліографічний опис: 35. Дишко О. Л., Бєлікова Н. О., Косинський Е.О. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти. Педагогічні науки. 2026. № 113. С. 53-59. https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-113-8
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи-телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню-вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві-та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува-чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив-ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози-тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро-щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч-ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308
Розташовується у зібраннях:Кафедра теорії та методики фізичної культури

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4740-Текст статті-8272-1-10-20260428.pdf540,14 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.